Це світлини з привітання випускників нашої програми
Умови отримання сертифікату про завершення проекту:
80 % відвіданих занять;
усі виконані підсумкові тести;
Це підтвердження, що учасник якісно поставився до нашого навчання.
Згодом для всіх випускників наявність сертифікатів дає додаткові бонуси. Цього року вони змогли відвідати підприємства учасників ПАБу:
Віталія Дмитрієва – асоціацію KONSORT;
Лева Жиденка – мережу магазинів «Аврора».
Крім повної екскурсії підприємством усі учасники поспілкувалися з підприємцями особисто. Підкріплюємо отриману теорію практичними знаннями. Та продовжуємо інвестувати в розвиток молоді.
Про те, як мотивувати команду, говорили під час зустрічі з Катериною Кругляк, СЕО Visotsky Consulting Kyiv та з представниками компанії. Захід традиційно провели на ПАБі. Говорили про те:
– як правильно власнику бізнесу донести своє бачення до топменеджменту;
– що зробити, щоб команда була максимально ефективною;
– як просування продуктів та послуг залежить від рівня колективної відповідальності та внутрішньої клієнтоорієнтованості тощо.
Представники компанії поділилися своїм баченням щодо елементів правильної роботи команди. Коротка підбірка тез із заходу:
«Якщо в команді замало мотивації або замало навчання, то така компанія ризикує згодом перерости своїх співробітників за рівнем розвитку».
«Привести й утримати задоволеного клієнта до компанії може лише задоволений співробітник».
«Якість корпоративних комунікацій напряму відображається під час вирішення задач бізнесу. Це можна відстежити за рівнем оперативності, професіоналізму та командної роботи».
«Наскільки компанія загалом ефективна краще визначати не за продуктивністю найсильнішого в команді, а через співробітника з найменшими показниками».
«У своїх підходах до виконання задач люди можуть орієнтувати або на результат, або на процес. Для вищої ефективності в команді керівники та топ менеджери компанії мають бути орієнтовані саме на результат».
«На ефективність роботи команди впливають такі процеси, як постановка чітких задач та дисципліна. У цьому випадку дисципліна є кордонами у вигляді правил та обмежень, у межах якої команда може проявляти ініціативу, творчість та діяти самостійно. Тоді можна говорити про формування колективної відповідальності за результат».
Додатково публікуємо підбірку книг, які рекомендує запрошена спікерка для покращення роботи з командою. Її власні топ-3 для аудиторії ПАБу:
➨ «П’ять вад у роботі команди. Історії реальних викликів та перемог» автор Патрік Ленсіоні.
➨ «Допоможіть їм вирости або дивіться, як вони йдуть» Беверлі Кей та Джулії Джуліоні.
➨ «Обійміть своїх співробітників. Щеплення від жорсткого менеджменту» Джек Мітчелл.
Захід пройшов у форматі інтерактивної бесіди з Ігорем Козловським, українським вченим, релігієзнавцем, кандидатом історичних наук та громадським діячем.
Ділимося з вами інсайтами з заходу:
Будь-яка криза постає перед людьми як «суд, на якому ставлять питання». Криза запитує нас про проблеми, які вже є. Щоб вийти з кризи, ми маємо знайти відповіді.
Вихід ми знаходимо саме тоді, коли об’єднуємось.
Середовище навколо нас формує нашу ідентичність після народження. І ми маємо зв’язки з цим середовищем. Люди, які нас оточують, формують наше уявлення про світ «міфами» (стереотипами / упередженими думками / будь-якими суспільними обмеженнями). Для вирішення певної проблемної ситуації важливо вийти за межі цих «міфів».
Є 3 чинники, які заважають людині рухатися вперед:
– лінь;
– обман;
– страх.
Знаходити виправдання та обманювати, насамперед, себе – адаптаційний механізм людини. Але людина розвивається лише через дискомфорт.
Життєві цінності завжди пов’язані із сенсами. «Сенс» – багатовимірне слово, але воно завжди про питання «навіщо?». Коли ми питаємо себе «чому?», то говоримо про вже пережите. Важливо допущені помилки, травматичне минуле перетворити на досвід. Лише відповіді на питання «навіщо?» – спрямовані на майбутнє та розвиток.
Під час кризи починати варто з пошуку особистих сенсів та руйнації суспільних стереотипів. Навіть визнати слабкості – уже початок до їхнього вирішення. Для розвитку потрібно зробити опору на сильні сторони, врахувати слабкі, зрозуміти свою ментальність та рухатися далі.
З віком людині потрібно ще більше навчатися, щоб розвиватися. Відсутність навчання тягне за собою деградацію.
Стратегія – це пошук свого «як?», адже ми не знаємо майбутнього. Важливо усвідомити, що в стратегії ми також не бачимо всієї картини. Якщо ми зациклимось лише на минулому, то не побудуємо майбутнього.
Раніше належність до еліт та будь-яких груп прогресивних людей вимірювалася грошима та владою. Наразі цей зв’язок базується на додаткових чинниках:
– інтелекті;
– творчості;
– моральних чеснотах.
Важливе питання «національної ідентичності». Це відповідь на питання «хто я?». Ця відповідь створює певну відповідність, а потім ще й відповідальність.
Цього тижня учасники ПАБу були на загальній зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським та головою Полтавської ОДА Олегом Синєгубовим. Обговорювали стратегію розвитку регіону, і, як одні з питань, інфраструктурні зміни та бізнес-клімат Полтавщини.
Важливо, щоб бізнес був почутий. Попередні звернення отримали зворотню відповідь. Продовжуємо комунікацію з діючою владою для співпраці.
Підсилююча сила для розвитку регіону – це рух, об’єднаний спільною ідеєю. Для цього є потреба в комунікації та співпраці незмінного трикутника: бізнесу, влади та громадськості. Дії, цілі та рішення мають бути спільними, щоб ця синергія відображалася на прогресі середовища.
Простих рішень не буває: ні в житті, ні в бізнесі. Ми підтримуємо учасників ПАБу у своїх починаннях, у відкритості та ініціативності. Рухаємося далі.
Офіс Президента України Олег Синєгубов
Мінімізація контактів, діджиталізація, засоби індивідуального захисту та напівпорожні вулиці міста – це все стало буденним та звичним. І в якийсь момент це затишшя може здатися ознакою стабільності та відсутності загрози.
Але це лише ілюзія, розслаблятися зарано: і в жорсткому контролі власної гігієни та засобів захисту, і в роботі з підготовки та забезпечення лікарень, захисту лікарів.
Протягом цих 7 днів:
→ Учасник ПАБу Леонід Гонтар (група компаній “Астера”) закупив 4 монітори пацієнта: 2 з них передали до 5 міської лікарні, а ще 2 – до Полтавської обласної інфекційної лікарні.
→ Лев Жиденко закупив у Полтавську обласну клінічну лікарню 2 відеоларингоскопи, які потрібні для випадків важкої інтубації хворих із критичних станів;
→ Партію в 6000 респіраторів FFP-3 (високий рівень захисту) протягом цього тижня передали до опорних лікарень обласного рівня та медзакладів Полтави. Розподілили захисні півмаски за кількістю медиків, що працюють в лікарнях міста та області. Цього запасу вистачить на тиждень (сподіваємося, він не настане, але маємо бути готовими) повного завантаження реанімаційних відділень. Їхні запаси будуть поповнюватися по мірі використання. Разом із респіраторами передали 1500 захисних екранів від “Полтавського бізнес клубу”;
→ 4 пульсоксиметри для контролю рівня кисню в крові, які профінансував Сергій Михайлик (мережа компаній АВТОТРАНС), передали до 5 міської лікарні.
→ Лев Жиденко також придбав для лікарів обласної інфекційної лікарні одноразові халати, а ще пральну машину та душовий бокс, щоб подбати про медиків, які наразі проводять більшість свого часу на роботі; оплатив партію засобів індивідуального захисту для 95-ї бригади, яка захищає нас в АТО/ООС.
→ Перші партії медобладнання, закуплені з Китаю напряму учасниками ПАБу – Євгенієм Лихожоном та Левом Жиденко – вже вилетіли до України. Це апарати штучної вентиляції легенів та тести на коронавірус. Проводимо підготовчу роботу щодо розмитнення обладнання.
→ Також з Китаю відправили партію захисних костюмів, придбану спільними зусиллями учасників ПАБу: Леонідом Гонтарем (група компаній “Астера”), Олегом Демковим (ПП “Алмаз-М”), Віталієм Дмитрієвим (асоціацією Konsort – точка росту.), Євгенієм Лихожоном (охоронна компанія Явір-2000) та Левом Жиденко (Аврора – сім’я соціальних магазинів).
Під час пошуку, закупівлі та постачання обладнання ПАБ продовжує співпрацювати з благодійним фондом Helpgroup та Полтавська волонтерська група.
Пандемія і, як наслідок, нові економічні умови створюють нову реальність. Якою вона буде – залежить від усіх нас. Важкі часи створюють сильних людей. Сильні люди – створюють легкі часи. Але у відповідального суспільства попереду ще дуже багато роботи.
“Молодь змінить Україну: Полтавщина” вже стартувала. “Полтавська асоціація бізнесу” – партнер Фонд Родини Богдана Гаврилишина / Bohdan Hawrylyshyn Family Foundation у реалізації цієї програми.
Це освітній проєкт для молоді, що наразі триває у Полтавській області. Серед учасників – громадські активісти та просто молоді люди, які прагнуть якісних змін і готові для цього вчитися. Учасники пізнають, як трансформувати державні структури та реалізувати соціальні проєкти. Для найкращих задумів – можливість отримати фінансування.
Програма містить економічні та політичні знання на основі розвитку європейських держав: Швейцарії, Німеччини, Австрії, Швеції, Норвегії та Польщі. Найкращі учасники та учасниці, які пройдуть усі етапи програми та реалізують розроблені проєкти, матимуть можливість навчальної поїздки до однієї з цих країн.
“Ця програма є поштовхом для розвитку нашого регіону. Бо вона дає важливу інформацію для молоді – знання, що вчать бути відповідальними та критично мислити. Саме відповідальність є елементом свободи людини та дає можливість творити зміни”, – вважає голова “Полтавської асоціації бізнесу” Irina Besarabova.
На Полтавщині – 3 локальні школи: у Полтаві, Опішні та в Щербанях. Кожен осередок має свого куратора. Усього в програмі – 60 полтавців. Випускники зможуть працювати в державних структурах та реалізовувати масштабні соціальні проєкти.
Наша молодь – це майбутні держслужбовці, громадські активісти та бізнесмени. Маємо підтримувати їхнє бажання навчатися та змінювати наше суспільство на краще.
Корпоративна культура — це не про новорічний корпоратив, — такою тезою розпочала тренінг Юліана Линник: фасилітаторка, PR-менеджерка, консультантка з корпоративної культури та внутрішніх комунікацій. Навчання, на базі “Полтавської асоціації бізнесу”, провели для менеджерів компаній-учасників об’єднання.
Цікавого та нового було чимало. Так, під час заходу розглянули п’ять рівнів корпоративної культури:
— 1-й та 2-й характеризується відсутністю цінностей як таких (2% компаній).
— 3-й: у мисленні працівники більш значущими є власні цінності (25% компаній).
— 4: значення мають цінності компанії (49% компаній).
— 5-й: у команди з’являється вищий сенс існування (22% компаній).
Тож усі присутні мали змогу не лише оцінити, на котрому з них наразі перебуває компанія, що вони її представляють, а й сформувати певний перелік дій задля переходу на новий рівень.
Мета тренінгу — пояснити та на прикладах показати, яка вона — здорова корпоративна культура. Адже важливість стосунків усередині компанії не варто недооцінювати. Вони впливають не лише на емоційне здоров’я працівників, але й на прибутки компанії.
Члени “Полтавської асоціації бізнесу”, як організатори тренінгу, переконані: навчання є стратегічно важливим напрямом роботи об’єднання та важливою складовою розвитку бізнесу. Такі та їм подібні заходи будуть проводити й надалі. Не лише для працівників компаній-учасників, але й для всіх охочих.
Цими вихідними у Полтаві вручили премію «Людина року». У номінації «Виробник року» переміг Виталий Дмитриев — член «Полтавської асоціації бізнесу».
Раніше нагороди отримувало СМС: з 2010 до 2018 року було «Найкращим підприємством року».
Свій бізнес Дмитрієв розпочав із мережі автомийок по Україні. Випадково виявив потребу у ремонті складського обладнання, з’явилася можливість відремонтувати його і підприємець нею скористався.
Ініціатива перетворилася на новий напрям роботи — ремонт складської техніки. Наразі СМС — потужне підприємство з виробництва і ремонту обладнання, чий річний дохід складає понад десять мільйонів євро. Усе — завдяки націленості на результат та наполегливості.
«Головне — не здаватися, коли тобі складно. Як в історії про жаб у пляшці з молоком: одна зрозуміла, що не вижити, інша ж вирішила молотити, поки сили не закінчаться. Ця історія про мене», — сказав Дмитрієв.
Нагорода — чергове цьому підтвердження. Як проходила церемонія — дивіться фотозвіт.
Фундамент приміщення заводу заклали 1992 року. Виробництво запустили 1994 року. Наразі на підприємстві виготовляють 280 тисяч автівок на рік. Усього – дві моделі: Corolla та C-HR. Загальна кількість авто, що їх за рік випускають усі заводи Toyota, – 10 мільйонів.
Для виготовлення одного автомобіля потрібно всього-на-всього 17 годин. Кожні 80 секунд з конвеєра сходить готова автівка. Двигуни для них виготовляють у Польщі та Англії.
Наразі підприємство – лідер з експорту у Європі, 90% виготовленого продають за кордон. Виробництво автоматизоване на 93%. Обладнання, яке використовують на підприємстві, дозволяє виготовляти різні моделі автівок на одній лінії. У Туреччині використовують ту ж систему, що і в Японії.
На підприємстві турбуються про безпеку та екологію. Наприклад, використовують лише фарбу на водній основі, а 100% відходів переробляють.
Особливе ставлення і до працівників: кожного залучають до безперервного вдосконалення процесів виробництва, розробки, допоміжних бізнес-процесів, управління та інших аспектів життя організації. Так, лише торік працівники подали 60 тисяч пропозицій щодо того, як покращити роботу підприємства. Кожна ідея, незалежно від того, хто її подав – рядовий працівник чи генеральний директор – має однакову вагу.
Наразі на заводі працює 5400 людей. Новий працівник два дні вивчає теорію. Далі – практичне навчання, яке може тривати від одного до дванадцяти місяців.
Згідно з філософією Toyota, кожен, хто працює на заводі, повинен розуміти свої функції, уміти віддавати та самовдосконалюватися, адже він – господар своєї роботи.
Сьогодні «Тойота» — один із найбільших виробників автомобілів у світі. Також у групу входять компанії, що займаються багатьма іншими видами діяльності.